-чу, -чиш, доконаний вид, зуро́чувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, перехідне дієслово, етн. За народними уявленнями – особливим, магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь. Щоб (аби, коли б) не зурочити! — уживається, коли хтось схвально говорить про кого-, що-небудь, щоб цим вихвалянням не завдати тому шкоди.
этн. сглазить