-у́ю, -у́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Робити зарубку, позначку на чому-небудь. || Карбами позначати що-небудь для обліку, запам'ятання. Карбувати в своїй пам'яті що — добре запам'ятовувати. 2) Вирізьблювати що-небудь на металі, камені тощо. || Виробляти металеві предмети витискуванням; вибивати (у 10 значенні). 3) переносне значення Чітко, розмірено відбивати (крок і т. ін.). 4) тех. Обробляти тиском краї заклепкових швів і нещільних з'єднань у металевих виробах, щоб закрити щілини й зробити чистою, гладкою поверхню цих виробів. 5) застаріле Розтинати, різати на частини. || Робити розтин трупа.
техн. насекать, отмечать (делать зарубку, метку), отчеканивать, рифлевать, чеканить
1) (виготовляти монети) to mint, to coin карбувати монету — to mint coins, to coin money 2) (робити позначку) to mark; to make a notch 3) (вирізьблювати) to engrave, to chase
1) нарезать; зарубать; делать зарубку, делать насечку; делать метку; (брать на учёт) отмечать; перен. запечатлевать 2) (перен.: принимать во внимание) замечать, ставить в счёт 3) (о металле; также перен.: отчётливо произносить, обрисовывать) чеканить, отчеканивать 4) резать, разрезать (на части); (перен.) ранить