-а, -е, військ. 1) Належний до обозу (у 2 значенні). || Який служить в обозі. || у значенні іменника обо́зний, -ного, чоловічий рід Той, хто служить в обозі. 2) у значенні іменника обозний, -ного, чоловічий рід Виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад в Україні в 17-18 ст. Генеральний обозний.
1) прикм. pertaining to transport 2) ч transport driver
I прил. обозный II (род. обо́зного); сущ. воен. обозный