Поко́ра

-и, жіночий рід Беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.; шаноблива підлеглість. || Поступливість, слухняність, покірливість. || Непротивлення долі; смиренність. Тримати в покорі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Покора

(беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги тощо), покірність, покірливість, поступливість, підлеглість, слухняність, послух

Словник синонімів

Поко́ра

см. покорность

Російсько-український словник

Поко́ра

ж obedience; humility, meekness; lowliness, submission, submissiveness

Українсько-англійський словник

Поко́ра

1) покорность; (о чувстве) смирение, смиренность, смиренство 2) (кому, чому и перед ким, перед чим) повиновение (кому, чему), подчинение (кому, чему)

Українсько-російський словник