I -а, -е, діалектизм Дієприкм. пас. мин. ч. до упередити. II -а, -е. 1) Який почуває упередження (у 2 значенні) стосовно до кого-, чого-небудь. 2) Який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ'єктивний. 3) Негативний, несправедливий, який складається щодо кого-, чого-небудь наперед.
(який склався щодо кого / чого-н. наперед, до ознайомлення з ним), тенденційний, необ'єктивний, небезсторонній, наставлений (проти кого)
preconceived; partial, one-sided, prejudiced; hard-headed, interested, squint-eyed, biased упереджений свідок — partial evidence, partial witness, swift witness упереджений суддя — prejudiced [prejudicial] justice
(про свідка тощо) swift, factional, biased, discriminatory, inequitable, interested, one-sided, partial, preconceived, predestined, prejudged, prejudicial, tendentious, warped
I прил. 1) предубеждённый 2) (о мнении) предвзятый; (несправедливый, необъективный) пристрастный II прич. 1) опережённый 2) предупреждённый