-у, чоловічий рід 1) розмовне слово Те саме, що ланцюг. 2) Ряд бійців, стрільців і т. ін., розташованих на певній відстані один від одного. || у значенні прислівника це́пом.
техн. ціп
ціп
ч 1) (тж. ланцюг) chain прив'язати на цеп — to enchain прив'язати собаку на цеп — to chain a dog собака зірвався з цепу — the dog broke loose спустити собаку з цепу — to unchain (to let loose) a dog кільце (ланка) цепу — link 2) військ. line, train
-у 1) цепь 2) воен. цепь; (движущиеся друг за другом бойцы) цепочка