-а, -е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 значенні), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя. Абстрактна лексика — слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорій мислення, духовної та матеріальної культури. Абстрактна праця — праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми. Абстрактне мислення — один із видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і в оперуванні ними.
матем.; физ. абстрактный, отвлечённый
(відірваний від практики й життя, не конкретний); абстрагований (далекий від реальної дійсности); далекий [відірваний] від життя (підхід); загальний, узагальнений, нереальний (образ); неконкретний, уявний, теоретичний (про мислення); непрактичний, умоглядний, неречевий; академічний, метафізичний; платонічний (духовний, не пов'язаний із реальною метою); книжний (далекий від життя)
abstract, abstracted; філос. discrete
abstract
абстрактный; (полученный путём абстракции) отвлечённый; (полученный лишь деятельностью рассудка) рассудочный