Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Мотря спершу дивилася на безпутне життя та плакала, та вговорювала Чіпку (Панас Мирний).
-а, -е. Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець. || Непутящий. || Плутаний, хаотичний.
(якому притаманна легковажність), непутящий, шалапутний, легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, розгульний, бездумний, порожній, пустий, вітряний, пустопорожній
morally loose, dissipated, dissolute, disreputable; (розпусний) licentious
беспутный, непутёвый