1. Який утратив самовладання, розуміння, свідомість, нестямний, очманілий. 2. Викликаний великим збудженням; несамовитий, безумний. 3. перен. Надзвичайно сильний, величезний, нездоланий.
-а, -е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп'янінням. 2) переносне значення Надзвичайно сильний, величезний.
1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам'ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо — який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам'ятний, знетямлений, безумний, несамовитий, божевільний, здурілий, одурілий
1) (безглуздий, нерозумний) senseless, insensate 2) (нестямний) frenzied; (несамовитий) delirious, demented
бессмысленный; лишённый соображения; (только о людях: бестолковый) безмозглый; (потерявший самообладание; свойственный такому состоянию) исступлённый