-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити.
(пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити)
to implore, to entreat, to beseech, to supplicate; to plead, to appeal (to), to invoke (когось); to call for (про щось); to conjure
supplicate
умолять, молить, упрашивать (словами); взывать