I броджу́, бро́диш, недоконаний вид 1) Повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати. || Поволі ходити мілкою водою, болотом. 2) переносне значення Повільно рухатися, пересуватися. II бро́дить, недоконаний вид Бути в стані, в процесі бродіння.
I (поволі ходити по мілкій воді, болоту), брьохати, брьохатися; чалапати, чалапкати (створюючи шум) — Пор. брести II ▶ див. блукати
I хім. (шумувати - про вино, пиво) to ferment, to work, to rise II (мандрувати) to wander, to roam, to rove; (прогулюватися) to ramble, to stroll (about)
I (ходить) бродить II (о ферментации) бродить III (ловить рыбу бреднем) диал. бродить