-у́ю, -у́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі). || Виготовляти, складати (механізм, машину тощо). 2) переносне значення Створювати, організовувати що-небудь. 3) на чому, переносне значення Ґрунтувати на чому-небудь, формувати на якійсь основі. 4) Креслити на підставі зроблених розрахунків. Будувати трикутник.
техн. возводить (строить), выстраивать, рубить, создавать, строить (здание)
(будівлі, споруди тощо); зводити, звести, ставити, становити, споруджувати, спорудити, виводити, вивести (про те, що будується вгору); підводити, підвести, піднімати, підіймати, під(ій)няти, підносити, піднести (перев. зі сл. "місто", "стіни" й под.)
to build, to construct, to erect будувати будинок — to build a house будувати вектор — to draw vector будувати гіпотезу — to hypothesize будувати греблю — to causeway, to build dam, to construct dam, to erect dam будувати дамбу — to bank up будувати кут — to plot an angle будувати плани — to make plans будувати трикутник — to construct a triangle
build, construct
строить; (о строениях) выстраивать, отстраивать; (о большом строении) возводить, воздвигать; (о деревянном здании спец.) рубить; (о кирпичной стене, печи) класть; (не о строениях) создавать; перен. созидать; (давать начало чему) основывать