I бу́хати -аю, -аєш, недоконаний вид 1) неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. 2) перех. і неперех. Бити; стріляти. 3) неперех. Вириватися густою масою. 4) перехідне дієслово, розмовне слово Кидати з силою, з глухим звуком. II буха́ти -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, розмовне слово, жарг. Пити спиртні напої.
to bump noisily, to bang, to plum (down); (з гармати) to thunder
= бу́хнути бухать, бухнуть; (издавать громкие звуки; сразу выбрасывать, выливать; падать) ухать, ухнуть