I (убира́ти), -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ввібра́ти (увібра́ти) і вбра́ти (убра́ти), вберу́, вбере́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Втягати щось усередину, насичуватися чим-небудь. || переносне значення Пом'якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати голову в плечі. Вбирати очі — приваблювати погляд яскравістю кольору, якістю, досконалістю форм і т. ін. 2) переносне значення Приймати до свого складу; включати. || Переймати, запозичувати що-небудь. 3) переносне значення Сприймати органами чуття; уважно, жадібно слухати, дивитися. || Нагромаджувати що-небудь у пам'яті. 4) тільки доконаний вид, у що, розмовне слово Рахуючи, вмістити, вкласти у назване число, в якусь міру. 5) розмовне слово Жадібно їсти, з'їдати. II див. убирати.
I = вбрати (одягати, прикрашати) див. убирати II = вбрати, ввібрати (всмоктувати, поглинати) to absorb, to soak up (in); to take up (in); to suck in, to drink in; to imbibe; (про повітря) to inhale вбирати губкою — to sponge up
= ввібра́ти вбирать, вобрать