-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́бути, -уду, -удеш; мин. ч. ви́був, -була, -було; мн. ви́були; доконаний вид 1) неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, перебування, проживання і т. ін. Вибувати з ладу. 2) перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати де-небудь певний час.
убывать (выбывать)
= вибути (звільнятися з посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, припиняти там мешкати, перебувати), залишати, залишити, покидати, покинути, виходити, вийти, виїжджати, виїздити, виїхати
= вибути to leave, withdraw, drop out (of), to quit вибувати з гри — to be out, to leave the field вибувати зі строю військ. — to quit the ranks; to become a casualty вибувати з ладу тех. — to put out of commission
= ви́бути 1) выбывать, выбыть; (выходить из числа наличных вследствие отпуска, смерти) убывать, убыть 2) (проводить известное время) пробывать (срок), пробыть (срок)