-у, чоловічий рід 1) Голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза чи звук, який передає певне почуття. 2) лінгв. Незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів.
(голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук
ч 1) (викрик) exclamation, ejaculation; cry, yell 2) грам. interjection
-у 1) восклицание; (громкий) возглас, выкрик (крик) 2) грам. междометие