-а́, -е́. Який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
выдающийся (исключительный; замечательный)
(який вирізняється серед інших якими-н. надзвичайними рисами, якостями, особливостями), визначний, великий, блискучий, відомий, чільний, знаменитий, славний, знаний — Пор. славетний
prominent, outstanding; (що виділяється, кидається у вічі) salient; (знаменитий) eminent, distinguished, pre-eminent, notable видатний письменник — а writer of distinction не видатний — undistinguished посідати видатне місце — to occupy a high post
notable, eminent
выдающийся, замечательный, крупный, видный, значительный; примечательный