-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, ви́ділити, -лю, -лиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Відокремлювати кого-, що-небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого-, що-небудь з-поміж інших, зосереджувати увагу на комусь, чомусь. || Робити що-небудь помітним. 3) Віддавати, передавати кому-небудь у власність частину майна. || кого, застаріле Відокремлювати, передавши у власність частину майна. 4) Видаляти, виводити назовні з організму що-небудь.
техн.; физ. выделять
= виділити 1) (видаляти що-н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити
= виділити 1) (відділяти) to extract, to separate, to select 2) (вирізняти) to distinguish, to discriminate; (наголошувати) to emphasize; to give prominence (to) виділяти курсивом полігр. — to print in italics, to italicize 3) (випромінювати) to give off, to evolve, to liberate, to release, to emanate 4) фізіол. to secrete; to excrete; to discharge 5) (асигнувати) to allocate, to allot, to assign, to appropriate виділяти кредит — to allocate a credit виділяти ресурси — to allocate resources 6) (відбирати) to single out; to pick out
allot, (кошти тощо) appropriate
= ви́ділити выделять, выделить; (представлять отдельно от чего) отвлекать, отвлечь