-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́крити, -ию, -иєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Виявляти злочинні чи негативні дії або причетність кого-небудь до цих дій. 2) Робити відомим, засуджуючи (хиби, неправильності в чому-небудь, чиїсь дії і т. ін.). 3) Розкривати, показувати щось приховане.
= викрити (кого-що — виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати
= викрити to expose (as); to convict (of); (в чому-небудь) to prove guilty (of) (в злочині); (демаскувати) to unmask викривати ворога — to unmask/expose the enemy
castigate, catch, criminate, denounce, disclose, discover, expose, incriminate, reveal, uncover, unmask
= ви́крити 1) изобличать, изобличить; (кого в чём) уличать, уличить 2) (указывать, порицая) обличать, обличить; (подвергать осмеянию) посрамлять, посрамить 3) (делать видимым, известным что-нибудь, обнаруживать чьи-нибудь вредные действия) разоблачать, разоблачить; (преим. что) раскрывать, раскрыть; (недостатки) вскрывать, вскрыть, обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, обнажать, обнажить