-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, ви́лити, -ллю, -ллєш і рідко ви́лляти, -лляю, -лляєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину. 2) переносне значення, у чому, чим, у що. Висловлювати, виявляти, передавати в який-небудь спосіб свої почуття, думки і т. ін. Виливати душу. 3) Виготовляти речі, деталі способом наливання розтопленого металу у певні форми. 4) Ллючи воду в нору, виганяти (звіра, звірка). 5) діалектизм Розливатися.
техн. выливать, лить (отливать), отливать (изготовлять литьём - ещё), сливать (изготовлять литьём)
1) = вилити, вилляти (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), відливати, відлити; вихлюпувати, вихлюпати (хлюпаючи); вибовтувати, вибовтати (бовтаючи); випліскувати, виплеснути, виплескати (різкими рухами); вичерпувати, вичерпати (черпаючи чим-н.); вибирати, вибрати (за кілька / багато прийомів); висипати, висипати (про страву — з однієї посудини в іншу) 2) = вилити (виготовляти що-н. із розтопленого металу, воску тощо), відливати, відлити, лити
= вилити 1) (воду) to pour, to pour out, to empty (out) 2) мет. (з металу) to mould, to cast, to found 3) (про почуття) to give vent (to) виливати душу — to unburden one's heart
= ви́лити; ви́лляти 1) выливать, вылить; (перен.) изливать, излить; источать, источить 2) (изготовлять литьём) техн. отливать, лить, отлить, выливать, вылить, сливать, слить 3) диал. разливаться, разлиться