-юю, -юєш, недоконаний вид, ви́манити, -ню, -ниш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Здобувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів. 2) Викликати звідкись, заохочувати вийти, підманюючи або приваблюючи чимсь.
= виманити (добувати, одержувати що-н. за допомогою хитрощів), видурювати, видурити, витягати, витягувати, витягти, витягнути, виуджувати, виудити, вимантачувати, вимантачити, виморочити, циганити, вициганити
= виманити 1) (примушувати вийти) to entice (from); to lure (from, out) 2) (одержувати хитрощами, лестощами) to coax (out of); to wheedle (out of); (обманом) to fool (out of); to swindle (out of); to defraud (of)
= ви́манити выманивать, выманить