-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, ви́різнити, -ню, -ниш, доконаний вид, перехідне дієслово Виокремлювати кого-, що-небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими-небудь ознаками.
= вирізнити (зосереджувати увагу на комусь / чомусь, робити помітним серед інших); увиразнювати, увиразнити (робити виразнішим, підкреслювати), випинати, випнути, виокремлювати, виокремити; відтінювати, відтіняти, відтінити (робити помітнішим, виразнішим що-н.) — Пор. наголошувати
= вирізнити 1) (виокремлювати) to mark out, to distinguish, to discriminate вирізняти курсивом — to put in italics 2) (розрізняти) to distinguish, to tell from; to discern; to differentiate
= ви́різнити выделять, выделить; (о людях) отличать, отличить вирізняти кого з-поміж кого — выделять, выделить (отличать, отличить) кого среди кого (между кем)