(уселя́ти), -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, всели́ти (усели́ти), вселю́, все́лиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) без додатка і куди, у що.Приміщати когось на проживання куди-небудь, до кого-небудь; поселяти. 2) кому і в кого, переносне значення Викликати певні почуття, навівати, збуджувати думки.
див. уселяти
= вселити 1) to install, to establish, to lodge, to settle, to quarter вселяти жильців — to put tenants in 2) (навіювати) to inspire; to instil(l) вселяти впевненість — to instill confidence (in), to give confidence (to) вселяти довіру — to lend credence/credibility (to) вселяти надію — to infuse with hope, to give (to inspire) hope вселяти страх в когось — to make smb. afraid вселяти сумнів — to be open to question, to be put in doubt
= всели́ти 1) (кого во что) вселять, вселить 2) (что в кого, во что) вселять, вселить; (что в кого); внушать, внушить (кому)