I (уставля́ти), -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, вста́вити (уста́вити), -влю, -виш; мн. вста́влять; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Вкладати, вміщувати щось у середину чого-небудь. || Укріплювати в чому-небудь, вправляти в щось. Уставити зуби. || Просувати щось у що-небудь. 2) що і без додатка. Говорити, включаючи свої слова в чиєсь мовлення. || Вносити, вводити в твір. II див. уставляти.
див. уставляти
= вставити to set in, to put in; to fit, to fix in; to embed; (в текст) to insert (to introduce) in (into, between), to interpolate вставляти в корпус — to house вставляти в оправу — to case, to reset вставляти в рамку — to frame вставляти клин — to shim вставляти картину в раму — to frame (to enframe) a picture вставляти коштовний камінь в оправу — to mount (to set) a gem вставляти скло — to glass (in), to glaze вставляти слівце в чужу розмову — to put in a word вставляти собі зуби — to have a set of teeth made вставляти шпони полігр. — to interline, to lead вставляти в гніздо тех. — to mortise
insert