див. утратити
док. див. втрачати
см. втрачати потерять, утратить (что); (оставаться без кого, без чего) лишиться (кого, чего); (быть в убытке) проиграть втратити грунт під ногами — потерять почву под ногами втратити надію — потерять надежду, отчаяться втратити прихильність кого — лишиться расположения кого втратити розум — потерять разум (рассудок, ум), лишиться рассудка; помешаться