-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, відкла́сти, -аду́, -аде́ш і діалектизм відложи́ти, -ожу́, -о́жиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що-небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого-небудь. 3) Переносити на пізніший строк; відстрочувати. 4) Нести яйця, залишати після себе личинки для продовження покоління. 5) Утворювати нашарування з розмитих або зруйнованих гірських порід тощо.
матем. откладывать
= відкласти 1) (призначати здійснення, проведення чого-н. на інший час), переносити, перенести, відтерміновувати, відтермінувати, відтягати, відтягувати, відтягти, відтягнути, відволікати відволікти 2) (класти кудись що-н. на певний час, із певною метою), залишати, залишити
= відкласти 1) (вбік) to lay aside, to put (to set) aside, to put away 2) (запасати) to save, to lay aside (apart), to lay by відкладати гроші — to thrift відкладати деяку суму — to set aside an amount відкладати про запас — to store up, to lay up in store 3) (відстрочувати) to delay, to put off, to postpone, to defer, to hold off, to respite; (справу в кримінальному суді) to remand the prisoner; (питання, проект) to shelve; (виконання вироку) to suspend judgement; (страту засудженого) to reprieve відкладати в довгий ящик — to shelve, to put off, to procrastinate відкладати збори — to adjourn a meeting відкладати партію шах. — to adjourn a game відкладати платіж — to defer payment відкладати рішення — to suspend one's judgement відкладати слухання справи — to remand 4) геол. to deposit
(пропозицію, резолюцію) table, adjourn, put off, (справу слуханням) continue, defer, delay, postpone, procrastinate, prorogue, remit, reserve, respite, set-off, suspend
= відкла́сти 1) откладывать, отложить; (собирать - деньги) копить, накоплять, накопить, скоплять, скопить; (переносить на более позднее, сравнительно с условленным, время) отлагать, отсрочивать, отсрочить 2) геол. отлагать, отложить