-юю, -юєш, недоконаний вид, відтвори́ти, -орю́, -о́риш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Створювати, виробляти знову те саме; повторювати, відновляти. 2) Передавати що-небудь з максимальною точністю. || Точно описувати, зображати кого-, що-небудь у художніх творах; відображати. 3) Відновлювати в пам'яті; пригадувати.
матем.; техн.; физ. воспроизводить
= відтворити 1) (створювати, виробляти знову те саме), відновлювати, відновити, поновлювати, поновляти, поновити, повторювати, повторити, реконструювати, копіювати; репродукувати (у пам'яті) 2) (передавати що-н. з максимальною точністю), описувати, описати, змальовувати, змалювати, зображати, зобразити, відображати, відобразити
= відтворити to reproduce; to recreate; to reconstitute відтворювати дані — to present data відтворювати в пам'яті — to recall
reconstruct, reproduce
= відтвори́ти воспроизводить, воспроизвести; (вызывать яркое представление о чём-нибудь прошедшем) воскрешать, воскресить