-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, відчини́ти, -иню́, -и́ниш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. || Робити вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні. || Піднімати вгору віко скрині, коробки тощо, роблячи вільним доступ усередину. 2) рідко. Те саме, що відмикати.
= відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути (широко, навстіж); відщіпати, відщепити, відщіпнути (знімаючи защіпку); відкидати, відкинути (різко)
= відчинити to open
= відчини́ти открывать, открыть; (дверь, окно) отворять, отворить