-ую, -уєш, недоконаний вид, відштовхну́ти, -ну́, -не́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) від кого – чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. 2) Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе. 3) Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе.
астр.; матем.; физ. отталкивать
= відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що-н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого-н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, відчужувати, відчужити, відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути 3) (спричиняти в когось відразу, неприємні почуття своїм виглядом, поведінкою тощо), відвертати, відвернути, відпихати, відіпхнути
= відштовхнути 1) to push off (back, away), to thrust aside (away); to repel, to repulse; (ногою) to kick 2) (викликати неприємні почуття) to spurn, to alienate
= відштовхну́ти отталкивать, оттолкнуть; (отстранять, удалять пихая) отпихивать, отпихнуть; (оттеснять в сторону) отдавливать, отдавить