Візни́к

-а́, чоловічий рід 1) Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман. 2) Найманий кінний екіпаж.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Візник

(людина, яка править кінним екіпажем, зазв. найманим), погонич; ломовик (той, хто перевозить важкі вантажі); би[е]ндюжник (той, хто перевозить вантажі биндюгами); ф[х]урман, фірман, машталір

Словник синонімів

Візни́к

ч cabman, cabby розм.; driver, carrier, coachman; (вантажів) carter, drayman

Українсько-англійський словник

Візни́к

-а́ извозчик їхати візником — ехать на извозчике

Українсько-російський словник