гнічу́, гніти́ш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Давити на що-небудь; стискувати, спресовувати що-небудь. 2) переносне значення Спричинятися до пригніченого стану; викликати тяжке та болісне почуття. 3) переносне значення Піддавати гніту, утиску; гнобити, пригноблювати. 4) Надавати чому-небудь золотисто-коричневого кольору за допомогою вогню; підсмажувати.
I (діяти гнітюче, спричиняти важке й болісне почуття), пригнічувати, пригнітити, згнічувати, згнітити, давити, придавлювати, придавити, роздавлювати, роздавити, душити, придушувати, придушити, чавити, розчавлювати, розчавити, гнобити, пригноблювати, пригнобити II ▶ див. гнобити, давити, підсмажувати
1) (спресовувати) to press 2) (про почуття) to oppress; to depress, to lie heavy, to weigh down; to dispirit
1) гнести; (приводить в подавленное состояние) угнетать, удручать, подавлять, давить, тяготить, стеснять; (не оставлять в покое - о мыслях, чувстве) преследовать нудьга гнітить — тоска гложет 2) (давить тяжестью, жать) техн. гнести 3) кул. подрумянивать