-ворю́, -во́риш, недоконаний вид 1) неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою-небудь мовою. 2) перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь. || безос. у формі 3 ос. множина || переносне значення Викладати думки, погляди (на письмі, у друкованих працях, картинах і т. ін.). || кому, переносне значення Викликати які-небудь думки, почуття. || Підказувати, провіщати що-небудь. 3) неперех. Вести бесіду; розмовляти. 4) неперех., переносне значення Бути доказом чого-небудь, свідчити про щось, указувати на що-небудь. 5) перехідне дієслово Проявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях.
1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) — Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти, балакати, мовити, мовляти, повідати, прорікати, ректи; віщати (щось значне, важливе); гавкати (стосовно людини, яку зневажають); тягти, тягнути (повільно, протяжно); цідити, виціджувати (неохоче, недбало); карбувати (перев. зі сл. "слово", "речення" тощо — чітко, роздільно); рубати (різко); гриміти (голосно, басом); гарчати (сердито, невдоволено); видавлювати, видушувати, витискати, витискувати (перев. зі сл. "із себе" — через силу, переборюючи якесь почуття тощо); хрипіти (хрипким голосом); скрипіти (різким, неприємним голосом); стогнати (жалібно, зі стогоном); хлипати (зі схлипуванням); сичати (із присвистом, а також здавленим від люті голосом); шипіти (уживаючи шиплячі звуки замісць свистячих / притишеним, здавленим голосом)
1) (розмовляти) to speak, to talk; (сказати) to say, to tell говорити банальності — to utter platitudes говорити без запинки — to speak without book говорити без кінця — to speak nineteen to the dozen говорити зневажливо (про кого-небудь/що-небудь) — to speak slightingly (of); to disparage говорити неправду — to tell a lie; to tell lies говорити правду — to tell (to speak) the truth говорити швидко — to speak fast говорити в ніс — to speak through the nose, to twang говорити пишномовно — to speak bombastically (pompously) говорити затинаючись — to falter, to stammer говорити як по писаному — to speak by the book говорити в'їдливо — to taunt говорити манірно — to mince one's words говорити лагідно (примирливо) — to speak gently (fair) говорити навмання — to speak at random говорити натяками — to speak ambiguously говорити загальними фразами — to speak commonplaces говорити не на користь (когось) — not to speak well (for) говорити англійською (мовою) — to speak English говорити марно — to waste breath (words) говорити перед аудиторією — to speak to an audience говорити правду у вічі — to tell the truth to one's face говорити (виголошувати) промову — to deliver (to make) a speech говорити із самим собою — to soliloquize говорити тихо — to speak in a low voice говорити гарно про когось — to speak well of a person говорити про справи — to talk (to discuss) business matters говорити речитативом — to intone він говорить, що… — he says that мені говорили — І was told про нього говорять — he is said 2) (свідчити) to indicate, to point (to); to betoken; to convey, to mean, to signify все говорить за те, що… — everything indicates that…, everything points to the fact that говорить Київ рад. — this is Kyiv calling
speak, tell
говорить; (многократно) говаривать; (делать умозаключения) рассуждать, толковать; (беседовать) разговаривать; (объясняться) изъясняться; (высказывать мнение) отзываться; (время от времени; передавать слухи) поговаривать, побалтывать; (о документе: содержать в себе утверждение, сведение) гласить; сказывать; диал. баять говорити наперед — (предполагать) загадывать вперёд говорити неправду — говорить неправду; (грубо) лгать