і густи́, гуду́, гуде́ш, недоконаний вид 1) Видавати довгі протяжні низькі звуки. || Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. || Лунати протяжно, на низьких нотах. || безос. Про відчування такого звуку. 2) Видавати протяжні низькі звуки, сигнали за допомогою спеціального пристрою. 3) розмовне слово Безперервно нити, ломити, боліти.
техн. гудеть, жужжать (с гудением)
I (видавати протяжні низькі звуки), густи, гуготіти, гугоніти, гугни[і]ти; стугоніти, дуд(о)ніти, дудіти (глухо); ревіти, ревти (сильно); фуркати, фурчати, фуркота[і]ти (перев. обертаючись) — Пор. гуркотати II ▶ див. дзижчати, нити
to drone, to hum, to buzz; (про сигнал) to hoot, to honk
= густи́ 1) гудеть; диал., фольк. густи; (о насекомых, перен.) жужжать 2) (о голубях) фольк. ворковать