даю́ся, дає́шся; мин. ч. дава́вся, дава́лася, -лося; наказ. сп. дава́йся; недоконаний вид, да́тися, да́мся, даси́ся, да́сться; дамо́ся, дасте́ся, даду́ться; мин. ч. да́вся, дала́ся, дало́ся; наказ. сп. да́йся; доконаний вид 1) звичайно із запереч., розмовне слово Дозволяти зробити що-небудь із собою. || переносне значення Піддаватися впливові, дії чого-небудь. Даватися взнаки — давати себе знати, відчути; залишати про себе пам'ять чим-небудь прикрим, неприємним. 2) (1 і 2 ос. не вживаються) кому. Виявлятися яким-небудь для здійснення, подолання, переборення. || Бути легким, приступним для розуміння, засвоєння і т. ін. 3) (1 і 2 ос. не вживаються), тільки доконаний вид, мин. ч., кому. Стати предметом особливої уваги, інтересу. 4) тільки недоконаний вид Пас. до давати.
= датися 1) pass. to be given 2) (бути легким для засвоєння) to be (to come) easy не легко даватися комусь (не засвоюватися) — not come easy (naturally) to smb. 3) не даватися комусь (ухилятися) — to dodge, to evade даватися взнаки — to make oneself (itself) felt 4) to let oneself, to allow oneself (бути пійманим, обдуреним)
I даваться, даться II (только соверш.: стать предметом постоянного пристрастного внимания) даться III несоверш. даваться; подаваться; предоставляться; доставляться; преподаваться; снабжаться; отпускаться; присваиваться