1. Усе позитивне в житті людей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям; благо, позитив; протилежне лихо, зло. 2. Добра, корисна справа, вчинок і т. ін. Категорія моралі, в якій позитивна оцінка соціальних явищ і вчинків людей, все, що служить інтересам суспільства, людства, сприяє вільному розвитку і щастю людей.
-а́, середній рід 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін. Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків. У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах. Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. 2) у значенні присудкового слова, розмовне слово Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін. 3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно. 4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін. 5) у значенні прислівника добром, розмовне слово, рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму. 6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.
I сущ. добро; (движимое имущество) майно, диал. худоба; (благополучие) гаразд, -у II нареч. в знач. утверд. част., диал. гаразд, добре добро бы — (в знач. условного союза) [ще] хай (нехай) би; (хотя бы) [ще] хоч би; (если бы) [ще] коли б
с 1) good бажаю йому добра — I wish him well для його добра — for his good 2) (майно) property, chattels
good
1) добро; благо 2) (имущество) добро; достояние; скарб; имение 3) (зажиточность) довольство, достаток 4) в знач. сказуемого добро добром просити — просить честью на добро іде — впрок (на пользу) идёт