I -иться, недоконаний вид, довести́ся, -еде́ться, доконаний вид, безос. Бути необхідним, неминучим у зв'язку з певними обставинами. || Мати можливість. II -джуся, -дишся, недоконаний вид 1) ким. Бути комусь ким-небудь (про спорідненість, свояцтво). 2) Пас. до доводити.
I = довестися (бути потрібним, неминучим / можливим у зв'язку з певними обставинами), траплятися, трапитися, випадати, випасти, припадати, припасти, приходитися, прийтися II (кому ким — про спорідненість, свояцтво тощо), бути (ким, за кого), матися
I = довестися 1) безос. (бути необхідним, неминучим) to have to 2) безос. (випадати на долю) to fall to the lot (of) 3) безос. (мати можливість) to happen (to), to chance (to), to have occasion (to) II (бути родичем) to be related (to)
I дово́дитися = довести́ся; безл. приходиться, прийтись; (о несистематическом) случаться, случиться; (о прошлом - только соверш.) привестись; (о будущем - только несоверш.) предстоять; доводиться, довестись II дово́дитися 1) приходиться; доводиться 2) доводиться; приводиться; доказываться III доводи́тися доводиться