I -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, догна́ти, дожену́, дожене́ш, доконаний вид, перех. і без додатка. 1) Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду. || переносне значення Порівнюватися з ким-небудь зростом. 2) переносне значення Домагатися таких же успіхів, досягнень і т. ін., як хтось. 3) Примушувати рухатися до певного місця. II -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, діалектизм Дорікати.
= догнати (кого-що — рухаючись, наблизитися до того, хто / що пересувається попереду), наздоганяти, наздогнати, здоганяти, здогнати, наганяти, нагнати, наспівати, наспіти, у[в]ганятися, у[в]гнатися (за ким-чим); настигати, настиг(ну)ти, спобігати, спобігти (переслідуючи); насідати, насісти (на кого-що), наступати, наступити (на кого-що), насідати (наступати) на п'яти, насісти (наступити) на п'яти (кому — наближаючись упритул)
= догнати to catch up (with), to overtake тж.; to come up with, to run down; to overhaul (особл. на морі) доганяти когось у навчанні — to match one in learning догнати і перегнати — to catch up (to reach) and surpass; to overtake and outstrip
I = догна́ти; дігна́ти (диал.) догонять, догнать; (только соверш.: за кем-нибудь, за чем-нибудь поспеть) угоняться, угнаться (за кем, за чем) II (кому) бранить (кого), ругать (кого); упрекать (кого)