-я́юся, -я́єшся, недоконаний вид, домо́витися, -влюся, -вишся; мн. домо́вляться; доконаний вид Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь.
матем. уславливаться
= домовитися (з ким — у попередніх розмовах, перемовах досягти певної згоди, вирішити щось), у[в]мовитися, у[в]мовлятися, змовитися, змовлятися, домовити, домовляти (кого-що), зговоритися, зговорюватися, погодитися, погоджуватися, згодитися, згоджуватися, зладитися, поладнатися, погодити, погоджувати (що), намовитися, намовлятися, у[в]радити (з ким, кого), у[в]радитися, зрадитися, збалакатися; зійтися, сходитися (у / на чому — досягти домовлености)
= домовитися to arrange, to make arrangements, to settle; док. тж. to come to an agreement (understanding) домовлятися наперед — to agree beforehand домовлятися про ціну — to settle the price, to negotiate a price
arrange, concert
= домо́витися 1) договариваться, договориться, уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться; (заключать договор) входить в соглашение, войти в соглашение; (условливаться о цене, плате) рядиться; сладиться (соверш.) 2) (несоверш.) договариваться, досказываться