-а, -е. 1) Який перестав бути дитиною, змужнів. || у значенні іменника доро́слі, -лих, мн. (одн. доро́слий, -лого, чоловічий рід; доро́сла, -лої, жіночий рід). Ті, що перестали бути дітьми, змужніли. 2) Який досяг повної зрілості (про птахів, тварин і т. ін.).
старший (віком), змужнілий, зрілий, розвинений, сформований, повнолітній юр.
1) прикм. adult, grown-up 2) ч (як ім.) adult; grown-up вечірня школа для дорослих — night school, evening school
adult, aged
I прил. взрослый; (достигший физической или духовной зрелости) созревший; (старше, чем полагается для данного возраста) великовозрастный II (род. -ого); сущ. взрослый