-ую, -уєш, недоконаний вид, досліди́ти, -сліджу́, -слі́ди́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Піддавати що-небудь ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось. 2) Ретельно обстежувати кого-, що-небудь, уважно знайомитися з чим-небудь для встановлення чогось.
гидр.; техн. изыскивать (исследовать), испытывать, исследовать
= дослідити 1) (піддавати щось ретельному науковому розглядові з метою пізнання, з'ясування чогось), вивчати, вивчити, опрацьовувати, опрацювати, студіювати, аналізувати, розробляти, розробити, розглядати, розглянути, обробляти, обробити; простежувати, простежити, просліджувати, прослідити, прослідкувати (установлюючи хід розвитку, змін тощо чогось) 2) (ретельно ознайомлюватися з ким / чим-н. для встановлення чогось), обстежувати, обстежити, ознайомлюватися, ознайомитися, оглядати, оглянути, огледіти
= дослідити (науково) to investigate, to examine, to research, to inquire into; (вивчати) to study; (країну) to explore досліджувати питання — to investigate a question, to inquire into a question
explore, investigate, probe, study
= досліди́ти исследовать (соверш. и несоверш.); (только несоверш. - производить изыскания спец.) изыскивать; (проверять на опыте) испытывать, испытать