Дружи́на

-и. 1) жіночий рід Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. 2) чоловічий рід, застаріле, поет. Одружений чоловік стосовно до своєї жінки. 3) жіночий рід Група, загін, добровільне об'єднання людей, створене з якою-небудь метою. 4) жіночий рід У давній Русі – збройний загін, що становив постійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Дружина

I (одружена жінка стосовно свого чоловіка), жінка, хазяйка, баба, половина, пані; пара, подружжя (як один із членів шлюбної пари); стара (та, із якою чоловік прожив досить довго, до старости) II див. військо, загін, чоловік

Словник синонімів

Дружи́на

1) дружина санитарная дружина — санітарна дружина 2) ист., воен. дружина 3) (артель) диал. ватага, дружина

Російсько-український словник

Дружи́на

I ж (жінка) wife; літ. consort, spouse; (help)mate, companion, partner (in life) дружина єпископа — bishopess дружина посла — ambassadress II ж 1) іст. (військо) armed force бойова дружина — detachment of armed workers 2) (група) squad, group, team народна дружина — volunteer public order squad, voluntary people's patrol (in former USSR) пожежна дружина — voluntary fire-brigade

Українсько-англійський словник

Дружина

spouse, wife

Українсько-англійський юридичний словник

Дружи́на

1) ж. жена, супруга; подруга (жизни); дражайшая половина 2) м. муж, супруг 3) ж. (боевая группа, рабочая группа, также ист.) дружина 4) ж. диал. брак; супружество

Українсько-російський словник