-очу́, -оти́ш і дрібота́ти, -очу́, -о́чеш, недоконаний вид, розмовне слово 1) Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. || Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. 2) Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. 3) Говорити дуже швидко, скоромовкою.
I = дріботати (іти, ходити дрібними, частими кроками), тюпати, тюпач[ш]ити, дрібцювати, дрібушити, чеберяти, копотіти — Пор. іти II ▶ див. торохтіти
= дрібота́ти частить; (о речи) тараторить, трещать, говорить скороговоркой; (о ходьбе) семенить; (о разных звуках) часто и мелко (дробно) стучать