-а́ю, -а́єш і заглу́шувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, заглуши́ти, -ушу́, -у́шиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Перекривати сильнішими звуками які-небудь звуки, шуми і т. ін., робити їх нечутними. || Притишувати, пом'якшувати звуки, робити менш чутним що-небудь. Заглушити мотор. 2) Шкідливо діючи на орган слуху сильним звуком, позбавляти здатності чути; оглушувати. 3) Перешкоджати ростові, розвитку інших рослин, закриваючи їх собою, позбавляючи їх поживних речовин і т. ін. 4) переносне значення Зменшувати силу якогось відчуття, почуття і т. ін., намагатися позбутися його; затамовувати.
техн. заглушать
1) = заглушувати, заглушити (робити звук нечутним / менш чутним), глушити, приглушувати, приглушити, притишувати, притишити, притлумлювати, притлумляти, притлумити, тлумити; забивати, забити, покривати, покрити, перекривати, перекрити, перебивати, перебити, перекрикувати, перекричати (один звук іншим) 2) див. стримувати
1) заглушать, заглушить; (перен. - останавливать, прекращать) подавлять, подавить; (превосходить в силе иные звуки) покрывать, покрить 2) (лишать способности слышать) диал. оглушать, оглушить