-юю, -юєш, недоконаний вид, заговори́ти, -орю́, -о́риш, доконаний вид 1) перех. і неперех. Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого-небудь; вступати в розмову з ким-небудь. || Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що-небудь. || тільки доконаний вид Почати говорити про когось, щось, обговорювати кого-, що-небудь, роблячи широко відомим. || тільки доконаний вид, переносне значення Почати видавати виразні звуки (про музичні інструменти, вогнепальну зброю). 2) у кому, неперех., переносне значення Виявлятися у певній поведінці, настроях, діяльності і т. ін. 3) перехідне дієслово Чинити вплив на кого-, що-небудь; уміло говорячи, переконувати в чомусь кого-небудь. || Відвертати увагу або втомлювати розмовою. || застаріле Заворожувати, зачаровувати магічним словом. 4) неперех. Починати говорити, користуватися мовою, промовляти слова.
див. заговорити
= заговорити to begin to speak знову заговорювати (одержати знову дар мови) — to recover one's speech, to find one's speech again заговорювати з кимсь — to address (to speak, to accost) someone
заговаривать, заговорить