-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, занепа́сти, -аду́, -аде́ш, доконаний вид 1) Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; прот. підноситися, розквітати. || Доходити до стану ідейного зубожіння, безперспективності, деградації (про літературу, мистецтво і т. ін.). 2) Втрачати сили, здоров'я, доходити до повного виснаження, ослаблення фізичних чи духовних сил. || на що, застаріле Хворіти. Занепадати духом.
1) = занепасти (опинятися у стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; утрачати політичну й економічну могутність), руйнуватися, реґресувати, деґрадувати, хиріти; підупадати, підупасти, підгнивати, підгнити (дещо меншою мірою); гнити, загнивати, загнити, прогнивати, прогнити, розкладатися, розкластися (про державний устрій) 2) див. вироджуватися
= занепасти to dilapidate; to decay, fall into decay; to decline занепадати духом — to lose courage
= занепа́сти приходить в упадок, прийти в упадок, приходить в состояние упадка, прийти в состояние упадка, (иногда также) падать, пасть, упасть; (только соверш. - обеднеть, потерять общественное значение) захудать; (перен. - становиться менее богатым, ослабевать) скудеть, оскудевать, оскудеть; (о деятельности и о центрах) глохнуть, заглохнуть; (устаревать) ветшать, обветшать; (морально) опускаться, опуститься; (чахнуть, слабеть) хиреть, захиреть, (только прям.) хилеть, захилеть занепадати здоров'ям — хиреть, захиреть