-ую, -уєш, недоконаний вид, запроси́ти, -ошу́, -о́сиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Просити прибути куди-небудь, до когось із певною метою (на якусь урочистість, збори і т. ін.). || Просити зайти, увійти куди-небудь. 2) перев. з інфін. Пропонувати кому-небудь зробити щось, взяти участь у чомусь.
= запросити (просити кого-н., пропонувати кому-н. прибути до когось із певною метою), просити, кликати, зазивати, зазвати, закликати, закликати, прикликати, звати; скликати, скликати, накликати, накликати, напрошувати, ззивати, зізвати (багатьох) — Пор. анґажувати, кликати
= запросити 1) (просити зайти) to invite, to ask (for) 2) (лікаря) to call 3) (на роботу) to offer
invite
приглашать, пригласить; (к себе или куда-нибудь с собой) звать, позвать