I -а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, зари́тися, -и́юся, -и́єшся, доконаний вид Риючи заглиблення у землі, піску і т. ін. або розгрібаючи сіно, солому і т. ін., ховатися; закопуватися. || Забираючись під що-небудь, закриваючись чимось м'яким, пухким, ховати себе або своє обличчя. || Занурюватися у воду (про човен, корабель і т. ін.). || переносне значення Захоплюватися якоюсь справою, роботою і т. ін., забуваючи про все довкола. Зариватися (заритися) носом [у землю] — падати. II -а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, зарва́тися, -ву́ся, -ве́шся, доконаний вид 1) розмовне слово Діяти самовпевнено, переоцінюючи свої можливості, сили, права, не враховуючи обставин. || Поводити себе занадто самовпевнено, зухвало. 2) діалектизм Починати сварку з ким-небудь.
I = заритися (закопуватися) to bury oneself; військ. to dig in зариватися в свої книги — to pore over one's books II = зарватися (діяти занадто самовпевнено) to go too far, to go to extremes, to overstep the mark
I (в чём; с кем) 1) (слишком далеко заходить в чём-нибудь) зарываться, зарваться 2) (с кем) диал. начинать ссору, начать ссору II (во что) зарываться, зарыться