Заруча́тися

-а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, заручи́тися, -учу́ся, -у́чишся, доконаний вид 1) Ставати нареченою або нареченим. 2) тільки доконаний вид, чим. Наперед забезпечити собі чию-небудь підтримку, згоду і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Заруча́тися

= заручитися 1) (з кимсь) to become (to be) engaged (рідше betrothed, affianced) 2) тк. док. (чимсь) to secure заручитися чиєюсь допомогою — to secure smb. 's aid заручитися чиєюсь згодою — to obtain smb.'s consent

Українсько-англійський словник

Заручатися

(підтримкою тощо) enlist, win

Українсько-англійський юридичний словник

Заруча́тися

1) (только соверш. - чем-нибудь) заручиться 2) (с кем) церк. обручаться, обручиться

Українсько-російський словник