-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Вкладати заряд (патрон, снаряд і т. ін.) у вогнепальну зброю. || Вкладати запальник у міну, гранату і т. ін. 2) Готувати до дії який-небудь апарат, вкладаючи, вставляючи щось. Зарядити фотоапарат. 3) Надавати електричної енергії якому-небудь тілу, приладові і т. ін. Зарядити акумулятор. 4) переносне значення Надавати людині запасу сильних почуттів; збуджувати; наснажувати.
техн.; физ. заряжать
= зарядити (вкладати набій у вогнепальну зброю), набивати, набити, ладувати
= зарядити 1) (зброю) to load 2) (акумулятор) to charge 3) to inspire, to imbue
(пістолет тощо) load
1) заряжать, зарядить 2) кул. диал. заправлять, заправить, приправлять, приправить 3) (назначать) диал. учинять, учинить; наряжать, нарядить