-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, заста́рі́ти, -ста́рі́ю, -ста́рі́єш, доконаний вид 1) Ставати старим; старіти. 2) тільки 3 ос. Виходити з ужитку, з моди; не відповідати сучасним вимогам. 3) Укорінятися, стаючи невиліковним; задавнюватися (про хворобу).
= застаріти to become obsolete (archaic), to become out of date
1) (становиться устарелым) устаревать, устареть; отживать, отжить; ветшать, обветшать 2) (укореняться - о болезни) застаревать, застареть